Парламентські вибори в Україні та президентські в США, які майже збігаються в часі, можна порівняти між собою за такими критеріями: по-перше, організація та перебіг передвиборчих кампаній кандидатів, по-друге, підходи до організації виборів, по-третє, системи голосування, по-четверте, ставлення громадян до важливості події.
Якщо казати про моє враження від передвиборчої кампанії в США, то вона знаходиться на вищому рівні, якщо порівнювати з Україною. Це зумовлено, перш за все, тим, що американці при виборі керуються не емоціями та симпатіями, а програмами кожного з кандидатів. Це тому, що в Америці прийнято виконувати передвиборчі обіцянки. Друга відмінність полягає у дотриманні існуючих законів, тому ні в кого не виникає сумнівів щодо чесності та прозорості виборів.
Організація проведення виборів в Америці кардинально відрізняється від нашої. Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року встановлено п’ятивідсотковий прохідний бар’єр і змішану систему: 225 депутатів мають бути обрані в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах. Участь у виборах будуть брати тільки політичні партії; участь блоків, які складаються з партій, не передбачено.
Колегія виборців у США — це система непрямих (двоступінчатих) виборів, за допомогою яких обирають Президента та Віце-президента — єдині дві посадові особи Сполучених Штатів, які обираються за федеральним (охоплює всю територію країни) виборчим округом. Кількість виборців від кожного штату дорівнює числу його представників у Конгресі.
Передвиборча кампанія в Україні зазвичай складалася з агітаційних палаток з друкованою продукцією, кольорових біл-бордів, показу відео роликів, ходіння у народ кандидатів, намаганням підкупу виборців. В США існує таке поняття як swingstates—штати, які вагаються. Особливу роль в результатах виборів грають штати, в яких немає стійкого переважання республіканського або демократичного електорату. Наприклад, в штаті Нью-Йорк більшість вже десятки років постійно підтримує демократів. Таким чином, республіканські голоси в Нью-Йорку просто пропадають. Розуміючи це, деякі прихильники республіканського кандидата часто просто не витрачають свого часу на вибори і не голосують. Так само роблять і деякі демократи, знаючи, що штат і без них особисто проголосує за демократа. У традиційно республіканських штатах, наприклад, Техасі відбувається те ж саме.
Ставлення громадян до виборів в Україні, на мою думку, занадто політизоване. Багато конфліктів відбувається в сім’ях та на роботі, коли погляди на кандидатів або партії розходяться, приклад-жарт: бабуся, яка переписала хату на кота. В США люди не створюють собі таких проблем, вони впевнені в тому, що якщо будуть працювати на себе, то все в них буде гаразд.
Президентські дебати в Америці можна виділити окремою сторінкою передвиборчої кампанії. Вони вразили мене своєю змістовністю, інтелектуальністю, повагою до виборців та опонентів.
Цікаві факти: парламентські вибори 2012 року в Україні відзначилися своєю прозорістю, а президентські в США виявилися найдорожчими за всю історію.
