Вже скоро нова політична лавина зійде на Україну, змітаючи все на своєму шляху, і ім’я цій лавині-вибори. Та чи поховає вона назавжди надії українців на позитивні зміни у соціальному та політичному житті, чи забере всі негаразди, які збираються, немов сніжний ком з років проголошення незалежності-невідомо. Суспільство перебуває в своєрідному ажіотажі, очікуючи «Судного дня». Кількість політичної агітації на квадратний метр просто вражає. Куди не глянь – всюди «Вернем страну народу», «Я хочу, щоб моя країна була вільною» та «Від стабільності – до добробуту».
Але, в той же час, певний прошарок суспільства залишається абсолютно індиферентним. Яке ж мене охопило здивування, коли навіть бабусі на лавках біля під”їздів обговорюють кандидатів в депутати з їхньою гречкою, а молоді студенти-ні! Владу країни, в якій їм ще жити мінімум років з 50, обирають ті ж бабусі. І коли після виборів чути про незадоволення владою, хочеться сказати: « Ви ж самі обрали таке життя! Мовчанням нічого не зміниш. Вам нахабно затуляють рота, а ви і раді старатись. Вони скажуть своє слово за вас. Ви самі ж кричите про фальсифікації, сидячи в соціальних мережах, не розуміючи, що ваші невикористані голоси обернуться в галочку навпроти багатшої партії. Сходіть на вибори хоча б не заради перемоги якоїсь політичної сили, а заради унеможливлення використання вашого голосу проти вашої волі». Байдужість молоді, незацікавленість у власному майбутньому- це пряма загроза нації. Не раз лунали припущення, що наступних виборів може і не бути. Якщо народ не схаменеться, то їх і 28 жовтня не буде, політичні сили просто-напросто переділять мандати, як захочуть вони, а не ми.
Єдине, що порадувало за останні дні, це повідомлення подруги : «На 28 жовтня нічого не плануй, так як піду на вибори. Це важливіше». Або батьківське : «Піду на вибори заради тебе, не хочу, щоб дочка жила в такій країні» Або бабусине: «Внученько, за кого там зараз всі молоді голосують?»
Доречними відомого режисера Віктора Придувалого, який сказав : «Я піду на вибори, адже голос кожного – це крапля, а крапля, як відомо, камінь точить».
