28032024Гаряче:

Демократія дебатів на межі: «Подам пану замість руки ногу!»

Дебати в усьому світі, як і українські «Національні дебати», мають велику кількість глядачів. Кожне неправильно сказане слово може знищити кілька місяців роботи передвиборчої кампанії. Щоправда процес може бути й зворотній – вдале позиціонування у спілкуванні з опонентом стане запорукою перемоги.

Розуміючи важливість дебатів, особливо теледебатів, в усьому світі штаби кандидатів старанно готуються до них. У європейській практиці переважно радники з маркетингу готують підбірку усієї потрібної інформації. Дуже часто кандидат проходить кілька тренінгів та пробних дебатів, де вчиться правильно і вигідно для себе реагувати на усі несподіванки та відповідати на питання. Піар-спеціалісти шукають нові шляхи й способи перемогти політичного супротивника. Ціль – створити хоча б один яскравий та вигідний момент за усі дебати та змусити глядачів-виборців запам’ятати та говорити саме про нього.

Виборчі штаби диктують, як мусять виглядати дебати в телестудії. Найчастіше, журналістам не залишають шансу щось зробити. Проговорюється і контролюється все: колір тла в студії, спосіб кадрування політиків. У світовій практиці доходить до цікавих суперечок. Наприклад, під час дебатів Сеголен Руаяль та Ніколя Саркозі в 2007 році, штаби сварились щодо температури в студії. Лідер соціалістів Рояль стверджувала, що любить тепло, бо тоді краще жестикулює, Саркозі на противагу хотів дискутувати у прохолоді. Домовились на 23 градусах Цельсія. Багато людей навіть не задумуються, що значущим є навіть те, хто з політиків перший подає руку на початку програми. Зазвичай це вдається кандидату, який стоїть ліворуч. Чому це важливо? Бо саме початок та кінець дебатів запам’ятовує глядач.

Країною майстерності введення теледебатів можна сміливо назвати США. Не дарма по допомогу до американських політтехнологів звертаються й польські політики. До Польщі мода на телевізійні дебати прийшла лише в кінці 80-х. 30 листопада 1988 року PRLовська влада переконана, що вони перемога буде за ними, допустила до дебатів Леха Веленсу, лідера в той час нелегальної організації «Солідарність» з головою офіційного OPZZ (Ogólnopolskie Porozumienie Związków Zawodowych – Загальнопольська угода профспілок) і членом політбюро Альфредом Міодовічем (Alfred Miodowicz). «Бій» дивились 40% дорослих поляків. Результатом дебатів став зріст прихильників легалізації «Солідарності» з 42 до 62%.

1995

Наступні дебати відбулись лише у 1995 році. Після першого туру було проведено 2 дебатів – 12 та 15 листопада. У телестудії зустрічались тогочасний президент Польщі Лех Валенса та Александр Кваснєвський. Перемогу Кваснєвського декларували не лише експерти, але й телеглядачі. На думку аналітиків, дебати закінчились на користь Кваснєвського, який, на противагу Валенсі, не атакував свого супротивника, лише представив у розгорнутій формі гасла своєї кампанії та відбивав напади якісно підібраними контраргументами.

Цю перемогу Кваснєвський підтвердив і у другому турі виборів. Центри «демоскопії» стверджують, що випуски мали високий рівень переглядів та вплинули на зміну та утвердження політичних преференцій виборців.
Перші у Польщі президентські дебати почалися рівно о 20.05. Почалось як у Хічкока: спочатку землетрус, і з кожною хвилиною напруга лише зростала. Вже на початку Александр Кваснєвський почав протестувати проти «нападів медіа на нього та його родину». У кінці дебатів на знак ввічливості вручив своєму супротивнику копію своєї податкової декларації. Цей жест Лех Валенса прокоментував так: «Він повівся зі мною як з листоношею».

Яскравими висловлювання кандидатів були й щодо вступу Польщі до НАТО. Валенса переконував, що перемога Кваснєвського може значно сповільнити процес («Наші супротивники будуть чекати, що зробить цей молодий комуніст»). Лідер SLD відповідав, що «у справі НАТО змінив свою думку.» – Польща може бути в НАТО з президентом Кваснєвським – переконував.

Валенса часто повертався до політичного коріння представників лівих сил, закидав Кваснєвському, що «як підчас Trybunу Ludu», порівняв його до 1 секретаря. «Валенса людина минулого, бо постійні згадки про комуністів показує, що він просто без цього не може жити» – відбив напад Кваснєвський.

Зразу після закінчення дебатів, але ще в прямому ефірі, Кваснєвський здивував Валенсу тим, що підійшов до нього з витягнутою для потиску рукою, на що Валенса відповів у дуже яскравий спосіб. Оригінал: “(…) to Pan rozpoczął niekulturalnie. Dobrze, że się pan zreflektował, przecież Pan wszedł tak, jak do obory, ani be, ani me, ani kukuryku”. Подібні некультурні висловлювання, звичайно, не додали рейтингу Валенсі.

Хто виграв?

Валенса відповів: «Не знаю», його супротивник, що «задоволений собою». Анджей Олеховскі (радник Валенси): «Не думав, хто виграв, хто програв, але для мене Валенса був переконливіший». Але на думку Марека Боровського: «Сім до трьох на користь Кваснєвського».

Через кілька днів були організовані другі дебати між кандидатами. В цей раз Лех Валенса вирішив почати з вибачень. Пан Кваснєвський вибачення не прийняв, стверджуючи, що поведінка під час перших дебатів не може бути перекрита вибаченням. Валенса казав, що «відповідав хамством на хамство». Кваснєвський же казав, що не почувається винним. Підкреслював, що після закінчення програми він перший простягнув руку. Варто також згадати, що на простягнену руку Валенса відповів: «Я пану можу подати тільки ногу». Таким чином Валенса відреагував на те, що на початку дебатів Кваснєвський привітався з усіма, окрім нього.

Темою других дебатів стала спадщину PRL. Кваснєвський закидав, що помилка Валенси полягає в тому, що він хоче окреслити PRL одним-єдиним словом. Що, на його думку, треба оцінити усе, що було добре, віддати шану тим, хто тяжко пряцював у часи PRL, робив це для Польщі.

У кінці протистояння кожен з кандидатів виголосив коротку промову: Валенса з аркуша, Кваснєвський напам’ять.
«За мною стоїть міжнародний авторитет. Я доведу Польщу до НАТО та ЄС»–читав президент.
«У президентстві Валенси було багато позитивних моментів, які треба відмітити, але й було багато загубленого часу. Кожен з нас сподівається, що Польща буде ще кращою» – підсумував свій виступ Валенса.

2005

У 2005 році кандидати в президенти Лех Качинський та Дональд Туск вперше зустрілись після перших результатів парламентських виборів. Розмова була коротка і ввічлива, політики говорили найбільше про майбутню коаліцію.
«Зараз маємо бути свідомими, що не можемо провали великого проекту уряду «PO-PіS» (назви двох очільних партій: «Громадянська платформа», «Право і справедливість» ), з яким поляки пов’язують багато своїх сподівань» – повторював Туск.

Через 2 дні кандидати зустрілись знову, в цей раз питання ставив Томаш Ліс. Розмова, що було підкреслено після в коментарях, була суттєва, але спокійна Трохи емоцій було викликано лише питанням про найбільші недоліки супротивників. «Майбутній президент повинен любити людей, не можна нікого дискримінувати. Немає в Польщі «dziadów», лише громадяни. – сказав Дональд Туск, посилаючись на відомий провал Леха Качинського.

Не найсильнішою стороною Туска є його політкоректність, яка змушувала його заперечувати очевидні факти – відповів Качинський.

В студії Ліса, Лех Качинський звертався до Туска «шановний пане Дональде», але один раз вирвалось «пане президенте». Такі помилки траплялись ще кілька разів у кампанії Качинського.

Чому не обіцяєте домашнього кінотеатру?

Чим ближче було до виборів, тим була більш гаряча риторика і менше привітності та люб’язності в дебатах. «Я хочу захистити Польщу від політиків, які хочуть замінити реальність на світ слідчої комісії» – казав Дональд Туск.
«Лідер «РО» дбає тільки про найбагатших. Муситиме шукати коштів шляхом скорочень соціальних виплат та пенсій» – Качинський.

Туск не залишився у боргу: «Пан обіцяє все, що може гарантувати вам перемогу. Підвищення, 3 млн нових мешкань… Чому тоді не обіцяєте ще й домашній кінотеатр в кожну квартиру?»

У першому турі перемогу отримав Дональд Туск з результатом в 36,33% голосів. Лех Качинський посів друге місце (33,1%). У другому турі ситуація стала протилежною. Виграв кандидат від партії «Право та справедливість», який отримав 54,04% голосів.
В 2005 році Качинський та Туском дебатували 6 разів, на 3 найбільших телеканалах, в газеті «Факт», «Газеті Виборчій» та на Радіо Зет. Але жодна з цих розмов, на думку аналітиків, не вплинула на результат виборів.

2007. Дебати Качинського проти Кваснєвського

Перед цими дебатами спеціалісти мали різні погляди щодо події. Професор Казімєж Кік з Свєнтокшицкої академії (Kazimierz Kik z Akademii Świętokrzyskiej) ствердив, що: «Качинський має достатньо багато аргументів, якими він просто засипле Кваснєвського. Варто зазначити, що у цих дебатах Кваснєвський стоїть на гіршій позиції – в обороні, а Качинський атакує».
«Александр Кваснєвський хоче в цих дебатах показати, що альтернативним вибором є LiD, бо до цього часу кампанія складалась так, що двома найважливішими силами, які поляризували політичну сцену, були PO i PiS» – прокоментував Марек Мігальський (Marek Migalski), політолог з Сльонського Університету (Uniwersytetu Śląskiego).

«Це буде зустріч IV RP з III RP » – сказав Ярослав Качинський

«Це буде спір, чи далі будемо будувати IV RP, чи поляки хочуть собі повернути III RP, де домінує зиск і корупція» – Томаш Дудзінскі (Tomasz Dudziński).

«Ці дебати будуть як гра двох спортсменів, один з яких грає в хокей, а другий – у футбол». – Лех Валенса.

«Під час дебатів учасники будуть переконувати вже переконаних своїх виборців» – додав Валенса.

«Якби б був справжнім чоловіком, то став би навпроти особи, яка має рівний політичний потенціал і є кандидатом до Сейму по тому ж округу. Кваснєвський для нього є простіший, бо буде мова лиш про те, чи стояв в Києві, чи в Харкові» – сказав Дональд Туск, лідер PO.

“PiS і ліві намагаються разом зменшити політичні шанси Платформи, просто кажучи, крадуть час громадського телебачення» – Броніслав Коморовський.

Зустріч почалась о 20.00 годині. В студії гостей зустрів Анджей Урбанський (Andrzej Urbański). Голосування визначило, що першим на питання буде відповідати Александр Кваснєвський. Дебати були поділені на 3 тематичні блоки. Учасники відповідали на ті самі питання, потім ставили питання опонентові та коментували відповіді одне одного. Дебати також можна було дивись в Інтернеті. Дебати були гарячі, але жоден з учасників не отримав, за версією експертів, перемоги.
Під час першої частини дебатів, яка була присвячена політичним питанням, обидва кандидати відповідали на питання Йоанни Вжесніевскіей-Зигіер (Joannа Wrześniewskа-Zygier) з каналу TV Biznes.

Друга частина дебатів була присвячена питанням закордонної політики.
Качинський активно критикував тих, хто при владі за те, що має закордонна політика має «значний комплекс меншовартості». Звичайно, під час цих дебатів Качинський не зміг забути факт, що Кваснєвський представляв комуністичну сторону під час круглого столу у 1989 році.

Качинський проти Туска

В цей рік також відбулись дебати між Ярославом Качинським та Дональдом Туском. Під час цих дебатів дійшло до нехтування домовленістю між двома штабами. На початку була угода, що у студії буде публіка, але вона реагуватиме на виступи, не перериваючи кандидатів та виключно оплесками. Але за спиною Качинського посадили гарно підготовлену публіку, яка за допомогою криків, обурення та викрикування образ вибила з ритму Ярослава Качинського.
Дослідники стверджували, що переміг Дональд Туск, але цей результат він не зміг підтвердити 21 жовтня того ж року на виборах.

Дебати були поділені на три частини: економічні питання, врегулювання міжнародних справ та внутрішньої політики.
Якщо Туск атакував Качинського питаннями про зміну вартості продуктів, то найгостріші стріли Качинського стосувались питань еміграції, які він пов’язував із закриттям великої кількості підприємств, зменшення ролі профспілок.
У блоці закордонної політики були порушені питання стосунків Польщі з Німеччиною та Росією. Також Дональд Туск спитав у Качинського, коли буде закінчена місія в Іраку та Авганістані. «Закінчити їх зараз – це дезертирство» – відповів Качинський. «Я не говорю про жодне дезертирство, тільки про попередньо зазначені терміни операцій» – відзначав Туск.
У третій частині дебатів, яку проводив Кшиштоф Сковороньскі (Krzysztof Skowroński) з Польського радіо кандидати дійшли спільності в тому, що кохають Польщу і хочу для неї лише найкращого. От тільки різняться рецепти: Туск хоче створити з Польщі другу Ірландію, а Качинський пропонує продовжувати розвивати IV Річ Посполиту (RP).

2010

Кандидати від PO i PiS Коморовський та Качинський потиснули одне одном руки, це запропонував Коморовський. На думку експертів, обидва кандидати виступили однаково погано, тому можна вважати, що нічия – прокоментував політолог Войчех Яблонскі (Wojciech Jabłoński) з Варшавського університету.

Президентські дебати Броніслав Коморовський – Ярослав Качинський відбувались у приміщенні телеканалу TVP. Загалом аналітики оцінюють ці дебати як «спокійні», лише кілька разів дійшло до гостріших полемік.

Дебати проводили журналістки трьох телеканалів. Joanna Lichocka TVP, TVN – Monika Olejnik, a також телеканал Polsat News – Magdalena Sakowska. Кожна з них ставила по одному питанню у кожному з трьох тематичних блоків.

Теми, які були порушені під час дебатів:
• Рівномірий розвиток країни
• Питання одностатевих шлюбів
• (погляди обох кандидатів однакові – проти легалізації таких шлюбів)
• Відділення костелу від держави. Справа in vitro
• Про привілеї та пенсії військовослужбовців
• Про пенсійну реформу
• Про газові умови з Росією
• Армія і закордонні місії
• Слідство смоленської катастрофи
• Політика Польщі щодо Білорусі.

Закнічили свої виступи кандидати ось так:
«Я хотів би бути президентом усіх Поляків» Качинський пообіцяв, що як президент буде дбати про робітників та збереження робочих місць. Запевнив, що буде захищати права фермерів. Що без його уваги не залишаться пенсіонери, що він відвоює пенсійні фонди і не віддасть їх у приватні руки. Що буде добиватись збільшення фінансування польської культури та науки.
Броніслав Коморовський сказав, що після виграних виборів потурбується про винагороду для солдат. Обіцяв будову нових доріг. Висловив своє засмучення, що не було можливості ще поговорити про службу охорони здоров’я і запропонував своєму опонентові співпрацю у питанні реформи системи охорони здоров’я.
- Час закінчити ці непотрібні війни за крісла, літак, за псування закордонної політики, час почати справді працювати та будувати. Думаю, що ці 5 років спокою та політичного миру нам потрібні – підкреслив Коморовський.

Питання поза часом

Майже кожен рік, коли повставали дебати, починались питання щодо обрання телеканалу, на якому вони будуть транслюватись. У Польщі існує громадське телебачення – TVP, і комерційні телестанції , найбільші з яких – TVN та POLSAT.
У 2005 році була укладена домовленість між штабом Качинського та Туска, тому дебати показуватись одночасно на усіх трьох телеканалах, але створювалась командою телеканалу TVP.

Але під час виборчої кампанії 2007 року був конфлікт на тему того, чи має громадське телебачення, канал TVP, показувати дебати лише двох найрейтинговіших кандидатів. Аргументом було те, що оскільки канал утримується на кошти усіх платників податків, то такий вибір є недопустимим, бо представляє не усі політичні сили та погляди. Були погляди, що подібні дебати мають відбуватись на комерційних телеканалах, хоча все одно це певний спосіб маніпулювати поглядами аудиторії.

Іншим питанням є ще вибір формату теледебатів. В 2010 році Броніслав Коморовський відмовився від дебатів на TVP і прийняв запрошення на дебати на TVN, тому що телеканали запропонували різні формати їх проведення. Перший канал хотів дебати усіх кандидатів, що представляють конкретні політичні партії, а другий – дебати двох найрейтинговіших кандидатів. Коморовський обрав друге.

Але в той же час Ярослав Качинський виступав на підтримку саме TVP, мотивуючи це тим, що: «В формулі теледебатів, які хоче організувати громадське телебачення є «певна демократична логіка».

Як бачимо для Польщі, питання остаточного формату процесу проведення теледебатів ще залишається відкритим.

Підготувала Світлана Овчарова (Варшава).

Ярослав Друзюк

WEB-координатор проекту

Facebook Twitter 

Прокоментуй і запитай!