Українські ЗМІ традиційно ставали симпатиками чи противниками тих чи інших кандидатів, починаючи з виборів 1991-го року. Однак кампанія 2019 має свої унікальні особливості.

Традиційно телеканали широко представляли різних кандидатів, однак розподілилися щодо обсягів ефірного часу та його тональності. Симпатії й антипатії у більшості випадків були зумовлені редакційною політикою власників чи груп впливу від них.

Більшість ток-шоу або спецпроектів створювали переваги для кандидатів-cимпатиків телеканалів. Найбільшою мірою це стосувалося телеканалів «1+1», «Прямого», 112, NewsOne. Часто телеканали продукували маніпулятивний ефект, створюючи ілюзію результатів соціологічних опитувань через опитування присутніх у студії або демонстрації опитувань всеможливих «соціологічних» структур.

Відносний баланс з поданням виборчої інформації демонстрували UA: Перший та
«Еспресо.TV».

«Новелами» медіакампанії 2019 стала ціла злива журналістських розслідувань і
«викривань» (російський бізнес Зеленського, оборонний скандал щодо оточення Порошенка, згадування газових контрактів Тимошенко). Пересічний виборець не мав змоги і часу визначитися що є правдою, а що «компроматом».

Президентські вибори 2019 у ЗМІ стали безпрецедентними з точки зору поширення мови ненависті, безкомпромісності дискусій та небажання поважати іншу думку. Особливо це стосувалося соцмереж. При чому дуже часто інформприводи, які висвітлили у традиційних медіа «набирали градусу» мови ворожнечі у соціальних мережах.

Значною мірою це можна пояснити впливом російської пропаганди, діяльністю великої кількості так званих «ботів», а також їх живих кураторів, які діючи як українські журналісти, озвучували кремлівські темники, розраховуючи на те, що довіра до їхнього контенту буде більшою, порівняно з інформацією від представників російської влади та ЗМІ.

Учасники журналістської інтернатури опанують інтенсивний практичний курс з виготовлення інформаційних продуктів для конвергентних редакцій, радіо, ТБ, соціальних мереж та теоретичні засади роботи сучасного універсального журналіста.

Дата та місце проведення школи: з 14 по 28 травня 2019 року, м. Київ.

Участь безкоштовна. Фундація «Суспільність» забезпечить учасників проживанням, харчуванням, а також відшкодує транспортні витрати (потяг, автобус). Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Усім кандидатам необхідно буде заповнити аплікаційну форму: https://goo.gl/forms/zUQbKEsPt8rQRkQn1, надіслати професійне CV та мотиваційний лист.

Останній день прийому заявок до участі: 4 квітня 2019 року, 23:59.

Додаткову інформацію можна отримати за тел. 097 297 08 42, 044 483 03 72 або souspilnistfoundation@gmail.com

Ця журналістська інтернатура стала можливою за підтримки проекту USAID «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews, та за допомоги приватних благодійників.

А в останньому і найцікавішому бекстейджі першого сезону шоу “ЧереЩур” ми говорили про овець, Ісландію, журналістські фіаско і музичні перемоги з Дмитром Шуровим. Римма Зюбіна поділилась акторськими таємницями, забобонами і навіть зіграла чайник і свічку просто у нас на бекстейджі. А Майкл Щур підбив підсумки сезону і зробив неочікуване зізнання.

Другою гостею late night show “ЧереЩур” стала співачка із чарівним голосом, яка завоювала серця сотень тисяч прихильників зі всієї України – Христина Соловій.

На бекстейджі ми розпитали Євгена Нищука, на яку виставу схожий уряд України, чим відганяти нечистий дух у Кабміні і на які хвороби страждає українська культура. А Христина Соловій розповіла у закулісному інтерв’ю все про своє лемківське коріння, хорове минуле і пісенне підґрунтя своєї творчості.

Також у гості до Майкла Щура, завітали дівчата, які можуть зіграти на будь-якому музичному (і не тільки) інструменті – гурт Panivalkova.

А на бекстейджі Ярослав Лодигін розказав нам по секрету епічний анекдот. І зізнався, як би карав тих, хто не хоче одружуватися. Яхти, Гемінґвей, аристократи — про що тільки ми не говорили.

У нас все як завжди: закадрові жарти в студії і зізнання закулісся.
Дивіться і коментуйте.